Робоча програма

зі

ВСТУПУ ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

1 КУРС

Інститут післядипломної освіти

Уклала: доцент Франчук М.В.

2014 – 2015 н.р.

Коментар до програми

Навчальний курс зі вступу до літературознавства читається на першому курсі і має пропедевтичний характер. Це визначає його зміст і основні завдання. Ці завдання полягають у вивченні базових категорій і понять літературознавства, у засвоєнні спеціальної термінології, а також у практичному використанні набутих теоретичних знань для аналізу фактів літературного процесу. Передбачено також ознайомлення з розвитком літературознавчої науки.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: закласти у студентів основи фахової теоретико-літературознавчої підготовки, ознайомити виробити у них уміння аналізувати літературні твори як твори мистецтва, осмислювати мистецтво слова як систему систем, дати уявлення про поетику художнього тексту, про множинність його інтерпретацій, варіативність підходів, про проблеми стильової типологізації та індивідуалізації.

Завдання:

• допомогти студентам правильно осмислювати специфіку літератури як мистецтва слова;
• вдосконалювати навички наукового аналізу художніх творів;
• -розібратися в основних закономірностях літературного процесу, збагнути суспільну роль художньої літератури;
• ознайомити студентів-філологів з основними літературознавчими термінами;
• підготувати до освоєння наступних курсів літературознавчого циклу;
• виробити у першокурсників навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• обсяг предмета літературознавства;
• основні та допоміжні галузі дисципліни, їх взаємозв’язок, формування поглядів на літературу, її роль та призначення;
• зв’язок літературознавчої науки з такими гуманітарними дисциплінами як історія, соціологія, філософія, естетика, мовознавство, фольклористика;
• основні етапи розвитку літературознавства, літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.;
• внесок українських учених у розвиток світової літературознавчої думки;
• образний характер художньої літератури, типи художніх образів;
• єдність змісту і форми в художньому творі;
• основні елементи змісту;
• формотворчі складники художньої літератури;
• система художньої мови на фонемному, лексичному та синтаксичному рівнях;
• засоби версифікації;
• генологія: поняття про роди і жанри літератури, зв’язок жанру і стилю, класифікація та дифузія жанрів;
• поняття про літературний процес.

вміти:

• визначати компоненти сюжету та композиції на матеріалі художніх текстів;
• визначати художні засоби і їх ролі у творі;
• визначати віршових розмірів;
• робити аналіз усіх компонентів художнього твору;
• здійснювати аналіз та інтерпретацію літературних творів з використанням опанованого теоретичного матеріалу.

Кількість аудиторних занять для студентів ІПО  зі вступу до літературознавства:

• 4 лекції;
• 3 семінарських заняття;

Форми контролю:

• 1 позааудиторна модульна контрольна;
• екзамен.

Плани семінарських занять

Семінарське заняття № 1

ТЕМА: ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК СИСТЕМА

1. Історичні передумови виникнення родів і жанрів.
2. Поняття про епос, лірику, драму.
3. Епічні жанри.
4. Ліричні жанри. Види поділу на жанри у ліриці.
5. Драматичні жанри.
6. Суміжні родові та жанрові форми.

Практичне завдання:

У будь-якій формі (таблиця, схема) описати літературу як систему (родовий, видовий, жанровий та різновидний рівні).

Самостійно визначити й записати основні жанрові форми трьох родів літератури та суміжних родових утворень.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: рід літературний, вид, жанр, епос, лірика, драма, ліро-епос, ліро-драма, епіко-драма, основні епічні жанри, основні ліричні жанри, основні драматичні жанри, суміжні жанрові утворення.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Арістотель. Поетика. – К.: Дніпро, 1967. – 123 с.
2. Введение в литературоведение: Учебн. для филолог. спец. ун-тов / Под ред. Г. Н. Поспелова. – М.: Высшая школа, 1988. – 528 с.
3. Волинський П. К. Основи теорії літератури. – К.: Наукова думка, 1967. – 364 с.
4. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / Упоряд. О. Баган. – Дрогобич: Відродження – 488 с.
5. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: ВЦ "Академія", 2006. – 752 с.
6. Моклиця М. Основи літературознавства. Посібник для студентів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 224 с.
7. Пахаренко, В.І. Основи теорії літератури : навч.-метод. посіб. / В.І. Пахаренко. – К. : Генеза, 2009. – 296 с.
8. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). – К. : ВПЦ "Київський університет", 2003. – 448 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Бернадська Н. Український роман: теоретичні проблеми та жанрова еволюція. Монографія. – К.: Академвидав, 2004. – 368 с.
2. Веселовский А. Н. Историческая поэтика. – М.: Высшая школа, 1989.  – 406 с.
3. Гуляк А.Б., Хропко П.П. Жанрова специфіка літературного твору. – К., 1994. – 38 с.
4. Качуровський І. Генерика і архітектоніка. Кн. ІІ. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2008. – 376 с.
5. Копистянська Н. Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства. – Л.: ПАІС, 2005. – 368 с.
6. Краткая литературная энциклопедия в 9 томах. – М.: Сов. энциклопедия, 1964.
7. Мелетинский Е. Введение в историческую поэтику эпоса и романа. – М.: Наука, 1986. –
8. Поспелов Г. Лирика среди литературных родов. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – 208 с.
9. Хализев В. Драма как род литературы: поэтика, генезис, функционирование. – М.: МГУ, 1986. – 261 с.

Семінарське заняття № 2

ТЕМА: МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ.

1. Поняття “художній текст”.
2. Фоніка. Поняття про поетичну евфонію.
3. Види поетичної фоніки.
4. Лексичне багатство художньої мови (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, архаїзми, неологізми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми).
5. Поняття “тропи”. Види тропів.
6. Поняття про фігури художньої мови. Класифікація фігур. Види фігур.

 Практичне завдання: виписати зразки використання засобів художньої мови (дивитись ключові слова).

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: асонанс, алітерація, ономатопея, синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, архаїзми, неологізми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми, текст, контекст, підтекст, інтерпретація, професіоналізми, евфонія, фоніка, какофонія, троп, порівняння, просте порівняння, загальновживане порівняння, розгорнуте порівняння, епітет, постійний епітет, метафора, персоніфікація, уособлення (прозопопея), алегорія, алогізм, гіпербола, гротеск, евфемізм, літота, метонімія, оксюморон, перифраз, символ, синекдоха, риторичний вигук, риторичне звертання, риторичне запитання, анафора, епіфора, антитеза, інверсія, градація, еліпсис, апосіопеза, асиндетон, полісендитон, симплока, каламбур, паралелізм, плеоназм, рефрен, хіазм.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Близнюк А. Тропи та фігури поетичної мови. – Житомир: Волинь, 1998. – 44 с.
2. Введение в литературоведение: Учебн. для филолог. спец. ун-тов / Под ред. Г. Н. Поспелова. – М.: Высшая школа, 1988. – 528 с.
3. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / Упоряд. О. Баган. – Дрогобич: Відродження – 488 с.
4. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – 376 с.
5. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: ВЦ "Академія", 2006. – 752 с.
6. Пахаренко В.І. Основи теорії літератури : навч.-метод. посіб. / В.І. Пахаренко. – К. : Генеза, 2009. – 296 с.
7. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – 448 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Вокальчук Г.А. Авторський неологізм в українській поезії XX століття (лексикографічний аспект): Монографія / За ред. А. П. Грищенка – Рівне: Наук.-видавн. центр "Перспектива", 2004. – 523 с.
2. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – Львів: БаК, 2008. – 512 с.
3. Качуровський І. Поетична гра звуком // Урок української. – 2000. – № 6-7. – С. 22-25.
4. Ковальов В.П. Вимовно-фонетичні виражальні засоби в українському художньому мовленні // Українська мова і література в школі. – 1984. – № 11.
5. Ковальов В.П. Експресивне використання антонімії в українському художньому мовленні // Українська мова і література в школі. – 1986. – №6. – С.48-50.
6. Ковальов В.П. Експресивне використання полісемії, омонімії та паронімії // Українська мова і література в школі. – 1982. – №1.
7. Пиркало С. Сленг: ненормативно, але нормально // Урок української. – 2000. – № 4. – С. 26-28.
8. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К.: Вища школа, 1984. – 167 с.
9. Бобух Н.М. Оксиморон у мові художньої літератури // Культура слова. – К.: Наукова думка, 1988. – Вип. 35. – С. 27-32/
10. Доломан С. Є. Оксюморон у мові поезії // Культура слова. – К.: Наукова думка. – Вип. 27. – К., 1984. – С. 73-75.
11. Коцюбинська М.Х. Образне слово в літературному творі: питання теорії художніх тропів. – К.: Вид-вво АН УРСР, 1969. – 188 с.
12. Коцюбинська М. Про поезію поезії: метафора в сучасній українській поезії // Дніпро. – 1967. – № 3. – C. 21-25.
13. Доломан С.Є. Антитеза в мові художньої літератури // Культура слова. – К.: Наукова думка, 1983. – Вип. 24. – С. 17-20.
14. Жайворонок В. Градація / Жайворонок В. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах, 1999. –№ 1. – С. 58-61.
15. Томусяк Л. Еліпсис у художньому тексті // Науковий вісник Чернівецького ун-ту, вип.. 321-322. Слов’янська філологія. – Чернівці, 2006. – С. 261-267.

Семінарське заняття № 3

ТЕМА: ОСНОВИ ВІРШУВАННЯ.

СИЛАБО-ТОНІЧНА СИСТЕМА ВІРШУВАННЯ

1. Силабо-тонічна система віршування.
2. Основи ритмічного ладу в силабо-тонічному віршуванні.
3. Види стоп.
4. Допоміжні елементи ритму:

- пауза ритмічна, смислова, перенесення, цезура;

- рима, види рим, способи римування.

5. Строфи. Види строф.

Практичне завдання:

1. Виписати у зошит якнайбільше (мінімум 5) прикладів різної строфічної побудови поезії.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: стопа, хорей, ямб, піріхій, спондей, дактиль, амфібрахій, анапест, хоріямб, цезура, клаузула, рима, відкрита рима, закрита рима, парне римування, суміжне римування, перехресне римування, кільцеве римування, перенесення, строфа, моновірш, двовірш, терцет, катрен, п’ятивірш, секстина, семивірш (септима), октава, нона, децима, тріолет, рондо, сонет (вінок сонетів), рубаї, танка.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Близнюк А. С. Системи віршування. – Житомир, 1999. – 44 с.
2. Введение в литературоведение: Учебн. для филолог. спец. ун-тов / Под ред. Г. Н. Поспелова. – М.: Высшая школа, 1988. – 528 с.
3. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / Упоряд. О. Баган. – Дрогобич: Відродження – 488 с.
4. Качуровський І. Метрика: Підручник. – К.: Либідь, 1994. – 120 с.
5. Качуровський І. Строфіка: Підручник. – К.: Либідь, 1994. – 272 с.
6. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: ВЦ "Академія", 2006. – 752 с.
7. Пахаренко В.І. Основи теорії літератури : навч.-метод. посіб. / В.І. Пахаренко. – К.: Генеза, 2009. – 296 с.
8. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – 448 с.
9. Харлан М. О стихе. – М.: Художественная литература, 1966. – 152 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Водяна П.М. Основи віршування: Навч. посібник для вузів. – Миколаїв: МДПУ, 2002. – 92 с.
2. Гаспаров М.Л. Очерк истории русского стиха: метрика, ритмика, рифма, строфика. – М.: Наука, 1984. – 319 с.
3. Гончаров Б. П. Звуковая организация стиха и проблемы рифмы. – М.: Наука, 1973. – 275 с.
4. Костенко, Н. В. Українське віршування ХХ століття [Текст] : навч. посібн. для студ. філолог. спец. вузів. – К.: Либідь, 1993. – 232 с.
5. Жирмунский В.М. Теория стиха. – Л.: Советский писатель, 1975. – 664 с.
6. Сидоренко Г.К. Українське віршування від найдавніших часів до Шевченка. – К.: Наукова думка, 1972. – 144 с.
7. Ткаченко А. О. Про уніфікацію української віршознавчої термінології // Вісник Запорізького державного університету. – 2001. – № 1. – С. 1-3.