1.    Засоби фоніки у тексті.
2.    Лексичні засоби у тексті.Визначення їх ролі.
3.    Тропи у тексті. Визначення їхролі.
4. Фігури. Їх навантаження у тексті.
5.   Система віршування.2.    Віршовий розмір.
3.    Римування.     Види рим.
5.    Вид строфи (визначить строфічнупобудову вірша).
На кожному етапі студент повинен пояснити значення і роль тих чи інших художніх засобів у творенні тексту, у його змістовому й емоційному наповненні.
Приклад:
Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко, – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
Ту без якої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипичний ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу. (Л. Костенко)
В основі образного ладу твору розгорнута метафора (персоніфікація),покликана відтворити осінні настрої ліричної героїні і природи. Прощальні сурми – епітет, використано для того, щоб підкреслити прощальний голосжуравлів, те, як їм не хочеться відлітати. Сюїта голуба – епітетвитворює музичний образ, надає йому тонкого забарвлення. Натягне дощ своїосінні струни – розгорнута метафора, показує прощання з літом і прихідосені. Образно відтворено тонку межу між сумом і красою осені (мелодії дощу, струни дощу). Осінні струни – епітет, що підкреслює ніжну прозорістьосіннього повітря. Торкне ті струни пальчиком верба – продовженорозгортання метафори, створено персоніфікований образ верби, який додає настроїв смутку, туги і, одночасно, - якоїсь поетичності картинам природи. Рученькивербові! – епітет, надає образу верби ніжності, пестливості, що підкресленоокличною інтонацією (риторичний вигук). Мелодію любові – метафора, щопередає чекання ліричної героїні, її прагнення кохати; холодно словам –метафора, якапідкреслює самотність ліричного суб’єкта, якесь страждання, відчуженість. Осіннійплач калини – метафора, відтворює смуток осіннього завмирання природи. Тобінад полем в небі напишу – метафора, що як останній акорд осінньої мелодіїутверджує оптимістичне прагнення ліричної героїні звільнитись від сумних настроїв і переживань. Риторичний вигук рученькі вербові! підкреслює розпачливий настрій ліричного героя.
Вірш написаний п*ятистопним ямбом з пірихіями. Система віршування - силабо-тонічна. Римування перехресне. Відбувається чергування жіночих і чоловічих рим. Рими неточні. Вірш має астрофічну побудову.